Ебать, братва, настало время рассказать вам как я закупился закладками кодеина и как ушел из дома в своих любимых гопничьих тапках. Этот вариант истории я с вами никогда не делил, но теперь поделюсь, чтобы вы поняли, насколько изворотливым может быть наркоман-гопник.
Дело было давеча, скучал я по-настоящему и решил раздербанить свою дозу кодеина. Все мои денежки, что остались от продажи кокаина в стимульной разуме, я вложил в этот замечательный наркотик. Кэш был уже в кармане, и мне оставалось только его потратить на закладки кодеина.
Кодей, или по-наркомански кодеин, это такой замечательный наркотик, который раскумаривает тебя в своих объятиях. Вдыхаешь его, и сразу ощущаешь прилив кайфа, весь мир становится красивым и ярким. Я собрался отправиться в наркопритон, чтобы купить этот дивный порошок.
Выбрался я из своей лачуги, и как обычно, надел на себя гопничьи тапки. Это мои любимые тапки, в которых я уже успел обходить пол-города. И такие тапки становятся частью легенды, братва.
Добравшись до наркопритона, я обнаружил, что у меня не хватает пару сотен наркоденег на покупку кодеина. Ничего не оставалось, кроме как попросить у своих брошек, чтобы они раздербанили свою дозу со мной. В итоге, я смог собрать достаточное количество кэша на закладку кодеина.
Подойдя к наркодилеру, я разложил перед ним свои нелепые тапки и сказал, что хочу купить закладки кодеина. Тип взглянул на меня косо, но согласился. Он достал из своего кармана боинг и начал вколоть кодей в одну из моих закладок. Я даже стало жутко, ведь ему пришлось найти вену среди моей выдавленной кожи и вколоть иглу через грязь и шерсть.
Но слава богу, все прошло успешно, и я получил свою дозу кодеина. Всем было пофиг на мои тапки, а я ушел в свой рай, чтобы насладиться этим замечательным наркотиком.
Просидел я там много времени, давя кодей по сути практически каждую минуту. Все вокруг меня казалось таким прекрасным и волшебным. Я чувствовал себя частью какой-то особой миры и утащился в свои глубины.
| Но в один момент я почувствовал, что мое время в своем наркочаде подходит к концу. |
| Перестал получать тот же уровень кайфа, что получал в начале. Сначала это было незаметно, но со временем я понял, что нужно вылезать оттуда и вернуться в свою тусовку. Чувствовал я себя ошалелым, но все-таки сознающим свою необходимость в группе брошек. |
Вернувшись на свою тусу, я сел на пол и начал пялить свои закрытые от героина глаза. Где-то внутри меня росла искра, желание жить и заниматься своими делами. Хотелось вернуть в себе вкус к жизни и почувствовать себя живым.
Тапки остались где-то в наркопритоне, я уже не заметил, куда их положил. Ну и хрен с ними, они здесь не особо нужны. Я потерял много времени и денег на кодей, но это был опыт, и я надеялся, что он поможет мне собраться с силами и вернуться в привычную реальность.
Сейчас я снова сидел в своей грязной лачуге, перебирая в голове все, что происходило со мной на протяжении последних недель. Тапки уже не грели, но мне было все равно. Я понял, что кодей это просто временное счастье, и что настоящее счастье лежит в другом.
| Наркотики не могут дать счастья на всю жизнь, они лишь отвлекают от реальности на некоторое время. |
| Теперь я понимаю, что нужно искать настоящие цели в жизни, а не прятаться в наркотиках или грязных наркопритонах. |
Так что, братва, щас отхожу от кодеина и снова возвращаюсь в свою хорошую тусовку. Неизвестно, что будет дальше, но я готов бороться и идти вперед. Надеюсь, эта история поможет кому-то осознать, что наркотики это всего лишь пустышка, и настоящая жизнь начинается там, где ты находишься с брошками.
Але, братаны, вам як вам, а мені є що розповісти про свій досвід з наркотиками. Усе почалось звичайно, як у багатьох - з пошуку нових вражень і експериментів. І ось в один прекрасний день мені пощастило придбати справжній заклад бутирки.
Треба сказати, що для мене тоді було новими словами такі поняття, як "герр", "сушняк" і "кура". Та де ж я могла це все дізнатися? Звісно, в бібліотеці! Там у мене в руки потрапили книжки, що вчили про наркотики і їхні наслідки. Так що я належно начиталася перед тим, як купити свою першу закладку.
Бачите, друзі, наркотики - це як двостороння медаль. З одного боку - це кайф, якого не зіпсує ніякий джанки чи кайфолом. Але з іншого - це загроза для здоров'я, яка може перерости в найбільше гірше. Тому треба бути особливо обережними і не допускати зловживань.
Тож, знавши все це, я з радістю знайшла свого "куру". Бо без нього ніяк. Так от, мій курьер був першокласною джангою - завжди приносив все своєчасно і з якісними закладками. І тоді я почала вдоволь кайфоломити.
Так час від часу я зустрічалася з друзями, і ми порівнювали свої закладки. Кому-то були більш сильні, хто-то впав від слабких. Але кожен розумів, що це весь час велика забава і ризик одночасно. Тому ми відчували себе своєрідними героїнарами, які підкоряються закону кайфу.
Але одного разу мені попався сушняк. Подумала, що згорю, бо як виживати без кайфу? Але різні бабки казали, що найкращий лік від сушняку - знайти новий вид наркотиків. І я побачила тут своєчасно ice-o-lator - сорт гашишу.
Але ж в мене жодних зв'язків з коноплею не було. Я знову спробувала відшукати відповідну книжку, але тепер в бібліотеці не було нічого про гашиш. Тоді мені друзі почали допомагати. Вони розповідали свої історії і ділилися знаннями. І ось, я з ваганнями, спробувала новий вид закладки.
Ох, братва, це буві кайфолом! Я відчувала себе ніби у раю. Що я тільки не відчувала тоді - ейфорію, безвагість, глибоку зосередженість. І все це завдяки моєму побаченню в бібліотеці.
Але з часом я зрозуміла, що наркотики - це лише тимчасове щастя, яке може зробити з тебе залежну людину. І деякі з моїх друзів почали потрапляти в справжню клятву героїна. Це було вже надто для мене, якийсь шок. Я добре знала, що такий шлях може лише знищити моє життя.
Тому я вирішила вийти з цього кола. І це було дуже важко. Така жадне бажання повернутися на кайфолом не давало мені спокою. Але хоча і малий, але єдиний вихід з цієї ситуації - змінити своє життя. І я це зробила.
Закидаючи джанки і закладки, я змінила свої звички і друзів. Я почала займатися спортом, пити здорову їжу і займатися чимось корисним. І хоча спочатку було дуже важко, я почуваю себе краще зараз.
Тому, мої друзі, не варто ризикувати своїм життям раді кілька митів задоволення. Є багато інших способів відчути справжнє щастя і радість. Просто треба шукати їх і робити свій вибір мудро.
Так от, як наркоманка, я проїхала цілий шлях від знайомства з наркотиками до врятування від них. І я дуже рада, що це відбулося. Сподіваюся, що моє оповідання допоможе комусь уникнути помилок, які я робила. Бережіть своє здоров'я і своє життя, бо воно єдине у нас є!